викидайло — а, ч., розм. 1) заст. Про служника в шинку, будинку розпусти, який виводив, виштовхував п яних. 2) Охоронець у нічних клубах, ресторанах тощо … Український тлумачний словник
викидайло — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови